Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дозрілий — 1 дієприкметник від: дозріти дозрілий 2 прикметник який доспів; який досяг повного розвитку … Орфографічний словник української мови
підозрілий — а, е. 1) Який викликає підозру, недовір я. || Який виражає підозру; підозріливий (про погляд, очі і т. ін.). || на що. Якого підозрюють у якійсь хворобі. || у знач. ім. підозрі/лий, лого, ч.; підозрі/ла, лої, ж. Людина, яку підозрюють у чому… … Український тлумачний словник
підозрілий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дозрілість — лості, ж. Абстр. ім. до дозрілий 2 4) … Український тлумачний словник
підозрілий — [п ідоузр’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
підозрілий — (про людину, справу який викликає підозру, недовіру), непевний, темний … Словник синонімів української мови
спілий — а, е. Який доспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий. •• Спі/лий ґрунт ґрунт, що за своїм фізичним та біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур. Спі/лий ліс ліс, який досяг граничного віку … Український тлумачний словник
доспілий — 1 дієприкметник від: доспіти доспілий 2 прикметник дозрілий; який досягнув повного розвитку … Орфографічний словник української мови
підозрілість — лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрілий … Український тлумачний словник
підозріло — Присл. до підозрілий … Український тлумачний словник
